СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ КИТАЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ

Анотація

У статті представлені результати реалізації україно-китайського освітньо-наукового проєкту «Освіта в глобалізованому суспільстві: філософія, менеджмент, культура, сучасні тренди, економічні опції та міжнародні практики», що торкалися дослідження соціокультурних аспектів розвитку сучасного китайського суспільства. Мета роботи – на основі результатів реалізації проєкту на конкретних прикладах представити комплексний аналіз соціокультурного розвитку Китаю, визначивши особливості взаємодії традиційних культурних практик та інноваційних тенденцій, що формують сучасний соціокультурний простір КНР. Методологія роботи має комплексний характер і включала як емпіричні методи (спостереження, описи, порівняння, аналіз практичного досвіду), так і загальнологічні та теоретичні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, та інші). В дослідженні основних аспектів соціокультурного розвитку сучасного суспільства методи аналізу і синтезу допомогли розглянути традиційні та інноваційні аспекти китайської культури; моделювання дозволило створити концептуальну модель взаємодії традицій та інновацій у соціокультурному просторі; системний підхід дав можливість дослідити соціокультурний розвиток КНР як багатовимірне явище, пов’язане з історією, економікою, політикою та технологіями; порівняльно-історичний метод дозволив глибше зрозуміти закономірності соціокультурного розвитку КНР, виявити особливості його трансформацій та визначити перспективи подальших змін. Він є ефективним інструментом для аналізу взаємодії традицій та інновацій у китайському суспільстві. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі соціокультурного розвитку Китаю через призму взаємодії традиційних і сучасних практик, що дозволяє простежити механізми адаптації культури до глобалізаційних процесів та водночас зрозуміти механізми гармонійного співіснування традицій та інновацій. Висновки. Соціокультурний розвиток Китаю охоплює широкий спектр соціокультурної діяльності, спрямованої на збереження національної ідентичності, підтримку традиційних культурних практик та впровадження сучасних форм мистецтва й дозвілля. Основні аспекти, що відіграють ключову роль у цьому процесі, включають державну підтримку культурних ініціатив, фестивалей, виставок, театральних постановок, що сприяє формуванню культурного діалогу між регіонами, а також між Китаєм та іншими країнами. Фізична культура та масові спортивні заходи поєднують традиційні та сучасні підходи, виступають елементом соціальної згуртованості та популяризації національної спадщини, сприяють формуванню колективної ідентичності та підтримці здорового способу життя. Розвиток вуличних ігор, циркових вистав, креативних індустрій є важливим фактором соціокультурної мобільності, надаючи молоді можливість реалізовувати себе у сфері мистецтва та розваг, що сприяє економічному розвитку, адже культура перетворюється на джерело прибутку через комерціалізацію креативних продуктів. Традиційні урочистості та свята відіграють ключову роль у збереженні культурної спадщини та передачі цінностей від покоління до покоління. Соціокультурний розвиток КНР поєднує стратегічне державне планування, збереження традиційної культури та передові технологічні інновації. Вплив років голоду сформував культуру раціонального споживання їжі та політику продовольчої безпеки, що залишається важливим чинником державного управління. Китай активно впливає на глобальний культурний простір, використовуючи механізми «м’якої сили», однак водночас зберігає суворий контроль над інформаційним середовищем та історичною пам’яттю. Харчова культура є важливим елементом соціокультурного розвитку, оскільки відображає історичні, економічні та етнічні особливості суспільства. Харчові традиції є носієм культурної пам’яті, що передається з покоління в покоління. Вони формують національну ідентичність, відображаючи регіональні особливості, історичні події та міжкультурні впливи. Китайська кухня поєднує давні гастрономічні традиції та філософські уявлення про гармонію смаків. Їжа є важливим елементом соціальної взаємодії та сприяє зміцненню соціальних зв’язків, обміну культурними традиціями та формуванню спільних цінностей.