ВЕДЕННЯ ВИПАДКУ ЯК ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З НЕПОВНИМИ СІМ'ЯМИ

Анотація

У статті комплексно досліджено технологію ведення випадку як одну з ключових та ефективних форм соціальної роботи з неповними сім’ями – соціально вразливою категорією, кількість якої в Україні постійно зростає в умовах соціально-економічної нестабільності та воєнних викликів. Розглянуто ведення випадку як інструмент, що дозволяє забезпечити індивідуалізований, комплексний та результативний підхід до підтримки неповних сімей. Проаналізовано основні теоретичні засади (теорія систем, екологічна теорія, теорія життєвого циклу сім’ї), на яких базується дана технологія, а також її практичне втілення в українських реаліях.Увага зосереджена на поетапному алгоритмі ведення випадку – від встановлення первинного контакту до завершення співпраці – із детальним описом інструментів, які застосовуються на кожному етапі. Розглянуто специфіку потреб і проблем неповних сімей, зокрема соціально-економічні труднощі, психологічні виклики, проблеми соціальної ізоляції та стигматизації, а також потреби дітей у таких родинах. Акцентовано на важливій ролі соціального працівника як координатора процесу, фасилітатора та посередника між клієнтом і соціальними службами. Особливу увагу приділено міжвідомчій співпраці, яка визначається як критично необхідна умова ефективності ведення випадку. У статті також висвітлено переваги застосування цієї технології (індивідуалізація, комплексність, підвищення автономії клієнтів, координація послуг) і проаналізовано потенційні обмеження (ресурсна залежність, трудомісткість, необхідність високої кваліфікації фахівців тощо). На основі дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо оптимізації процесу ведення випадку у сфері соціальної підтримки неповних сімей, зокрема через підвищення кваліфікації кадрів, створення стандартів та забезпечення належного ресурсного підґрунтя.