ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗДІЙСНЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИМИ ЦЕНТРАМИ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.3.10

Ключові слова:

професійна компетентність, регіональний центр соціальних служб, організація навчання, навчально-методична діяльність, алгоритм

Анотація

У статті здійснено спробу розкрити проблему підвищення професійної компетентності фахівців у сфері захисту дитини, підтримки сім’ї з дітьми на регіональному рівні. Мета статті: описати місце та роль регіонального центру соціальних служб у системі надання навчальних послуг, організації та здійснення навчально-методичної діяльності. Для досягнення мети використано: компетентнісний підхід до дослідження, а також теоретичні методи (аналіз, синтез, систематизація, порівняння, узагальнення), вивчення нормативних документів, аналізу документації регіональних центрів соціальних служб: метод професійної рефлексії, вивчення експертної думки. Використано матеріали, напрацьовані у рамках проєктів на замовлення Міністерства соціальної політики України. Представлено особливості навчальної діяльності регіонального центру соціальних служб щодо узгодження цілей навчання, підбору партнерів, здійснення моніторингу та оцінки навчальної діяльності. Названо три основні групи отримувачів навчально-методичних послуг регіонального центру (організатори соціальної роботи та надавачі соціальних послуг; кандидати в сімейні форми виховання, усиновлювачі, патронат над дитиною; надавачі адміністративних послуг соціального характеру). Визначено головні ролі регіонального центру соціальних служб у навчальній діяльності (роль організатора; роль виконавця (тренера/викладача) навчальних занять). Представлено алгоритм організації навчально-методичної діяльності регіонального центру соціальних служб (формування пропозиції щодо навчальної діяльності; визначення потреб територіальних громад у навчальних послугах; планування навчальної діяльності; підготовка та проведення навчальних занять; моніторинг та оцінка навчальної діяльності). Узагальнено схарактеризовано кожний етап алгоритму. Запропоновано теми для навчання, актуальні в сучасних умовах воєнного стану в Україні.

Посилання

Анголенко В., Герасименко В., Печериця Н. Досвід реалізації неформальної освіти дорослих у сфері соціальної роботи. Ввічливість. Humanitas. 2021. № 3. С. 3–9. doi: https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.1

Горішна Н. Cучасні тенденції розвитку соціальної роботи та підготовки соціальних працівників. Social Work and Education. 2017. Т. 4. № 2. С. 8–22.

Декал А. Реформування системи інституційного догляду та виховання дітей у контексті захисту їх прав. Державне управління: теорія і практика. 2016. 2. С. 97–105.

Колот А. М., Цимбалюк С. М. Мотивація персоналу. Київ : КНЕУ, 2011. 397 с.

Криницька І. Планування і організація соціальної роботи з марґіналізованими групами. Social Work and Education. Т. 6. № 3. С. 249–258. doi: 10.25128/2520-6230.19.3

Кузьміна М. Проблеми формування професійної компетентності соціальних працівників: зарубіжний та вітчизняний досвід. Ввічливість. Humanitas. 2022. № 1. С. 50–60. doi: https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.8

Лапіна М. Формування рефлексивних компонентів професійної компетентності майбутніх соціальних працівників. Ввічливість. Humanitas. 2022. № 1. С. 61–66. doi: https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.9

Лякішева А., Марчук В. Формування готовності соціальних працівників до надання якісної соціально-педагогічної підтримки дітей-сиріт в умовах прийомної сім’ї. Ввічливість. Humanitas, 2021. № 4. С. 38–43. doi: https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.6

Острович, Е. С. Загальна характеристика процесу деінституціалізації в Україні. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. № 1(22). С. 35–39.

Петрочко Ж., Пєтушкова Л. Підготовка персоналу інтернатних закладів до змін у процесі деінституціалізації. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Київ : Інститут проблем виховання НАПН України, 2021. Вип. 22. С. 99–112. doi: https://doi.org/10.32405/2308-3778-2021-25-2-99-112

Ребуха Л. Вітчизняний та зарубіжний досвід підготовки соціальних працівників. Педагогічний дискурс, 2017. Вип. 23. С. 114−118.

Сидорук І. І. Визначення сутності поняття «соціальна компетентність майбутнього соціального працівника». Науковий вісник Ужгородського університету. 2019. Випуск 1 (44). С. 174–178.

Типове положення про республіканський Автономної Республіки Крим, обласний, Київський та Севастопольський міський центр соціальних служб (2020). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479-2020-%D0%BF#n13

Фінальний звіт щодо реалізації проєкту «Розробка і впровадження регіонального плану стосовно збільшення обсягів надання послуг з догляду на сімейній основі (реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області). 2020. Мінсоцполітики України. URL : https://www.msp.gov.ua/files/deinst/zvity/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-02

Як цитувати

ПЕТРОЧКО, Ж. (2022). ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗДІЙСНЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИМИ ЦЕНТРАМИ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Ввічливість. Humanitas, (3), 69–77. https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.3.10

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ