ВИКОНАВСЬКО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИЙ СТИЛЬ КВІТКИ ЦІСИК У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСЕННОЇ ТРАДИЦІЇ

Анотація

У статті обґрунтовано проблематику виконавсько-інтерпретаційного стилю Квітки Цісик у контексті української пісенної традиції. Визначено основну мету, що охоплює розгляд вокально-стилістичних і художньо-образних виконавських прийомів. Методологія розвідки базується на поєднанні джерелознавчого, історико-культурологічного, компаративного, аксіологічного методів, інтонаційно-мовних підходах, домінантах системного, інтерпретаційного, семантичного, стилістичного аналізу. Наукову новизну забезпечено теоретико-методологічною основою та сучасними науковими підходами, що дозволило розкрити сутність поняття «виконавсько-інтерпретаційний стиль» і здійснити музикознавчий аналіз відомих українських народних пісень у виконанні Квітки Цісик «Ой ходить сон коло вікон», «Сидить дівча над бистрою водою», «Ой, верше мій, верше» та естрадної композиції «Я піду в далекі гори». Розглянуто автентичність і новаторство, стилізацію та образність як складові, що формують стиль виконавиці, проаналізовано особливості її виконавсько-інтерпретаційного стилю як важливого феномена української музичної культури, що поєднує народні, академічні та естрадні вокальні техніки, емоційну насиченість і професійну презентацію української музики в умовах західної музичної індустрії. Зосереджено увагу на здатності співачки відтворювати лірико-поетичну камерність та першоджерельність звучання, синтезуючи ці елементи з сучасними аранжуваннями. Підкреслено важливість її творчості для збереження української пісенної традиції та вплив на розвиток сучасного вокального виконавства. Визначено, що стиль Квітки Цісик є синтезом глибокого сприйняття народної мелодії, високого рівня вокальної майстерності та інноваційних образно-виконавських рішень, що сприяли актуалізації української музичної спадщини в глобальному культурному контексті.