ХОРОВИЙ СТИЛЬ Ю. ІЩЕНКА У ЦІННІСНОМУ КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-57Ключові слова:
творча особистість, хоровий стиль, жанровий пріоритет, ціннісний контекст, ціннісний орієнтир, індивідуальний композиторський стильАнотація
У статті висвітлені ціннісно-смислові та жанрово-стильові аспекти хорової творчості видатного українського композитора Ю. Іщенка. Мета роботи полягає у визначенні специфічних особливостей хорового стилю Ю. Іщенка в їх кореляції з ціннісним контекстом української музичної культури. Методологія дослідження складається на основі комплексного поєднання засад міждисциплінарного, системного, культурологічного методів та музикознавчого методу жанрово-стильового аналізу. Наукова новизна роботи визначена її аксіологічним ракурсом, спрямованим на осмислення ціннісних орієнтирів хорової творчості Ю. Іщенка як смисло- і стилєутворюючих факторів. Висновки. Вивчення хорової творчості Ю. Іщенка в контексті системної єдності обʼєктивного і субʼєктивного чинників творчої діяльності сприяє більш глибокому розумінню художніх принципів втілення ціннісних орієнтирів української музичної культури в індивідуальному хоровому стилі композитора. Для хорового стилю Ю. Іщенка особливо показовим виявляється його жанровий параметр, оскільки він демонструє домінування у хоровій спадщині композитора таких жанрових форм як хоровий цикл (текстову основу яких складає широке коло української поезії ХХ століття) і псалом (в основі якого – канонічно-богослужбовий текст), які супроводжували композитора у різні періоди його творчої біографії. Єдність обʼєктивного і субʼєктивного параметрів хорового стилю Ю. Іщенка можна пояснити з точки зору розуміння смислового потенціалу творчої діяльності як відтворення історичного досвіду в його перспективних можливостях, трансформації культурно-ціннісних універсалій в текстові форми («перетворення речей на речення»). В даному випадку, в якості обʼєктивного параметру (історичного досвіду, культурно-ціннісних універсалій) виступають жанрово-стильові комплекси фольклорної та канонічно-богослужбової музичних традицій, а субʼєктивний параметр (текстові форми як перспективні можливості) реалізується в особистісно-інтерпретативній площині їх творчого переосмислення.
Посилання
Берегова О. М. Інтегративні процеси в музичній культурі України ХХ–ХХІ століть: монографія. Київ: Ін-т культурології НАМ України, 2013. 232 с.
Бондар Є. М. Художньо-стильовий синтез як феномен сучасної хорової творчості: монографія. Одеса: Астропринт, 2019. 388 с.
Воронкова В. Г. Метафізичні виміри людського буття (проблеми людини на зламі тисячоліть): монографія. Запоріжжя: Павел, 2000. 176 с.
Герчанівська П. Е. Індивід, суб’єкт, особистість, індивідуальність як базові концепти теоретичної культурології: нові підходи і стратегії. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Вип. ХХХІІІ. Київ: Міленіум, 2014. С. 78–86.
Іщенко Ю. Моя гармонія. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. 2004. Вип. 37. C. 115–127.
Кримський С. Б. Культура розкриває внутрішню безмежність людини. Культурологічна думка: щорічник наукових праць. Київ: Ін-т культурології АМУ, 2009. № 1. С. 18–26.
Морщакова О. Єдність культури та особистості: феномен творчості. Психологія і суспільство. 2006. № 3. С. 70–80.
Морщакова О. Музична творчість і суб’єктивований світ митця: контекст культуротворення. Траектория науки. 2016. Т. 2. № 10. С. 217–228.
Овчарук О. В. Парадигмальні виміри ідеалу людини у просторі культури ХХ – початку ХХІ століття: дис. … докт. культур.; спец. 26.00.01 — теорія та історія культури (034 – культурологія). Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. 426 с.
Adler A. Superiority and social interest: A collection of later writings II H.L. R.R. Ansbacher (Eds.). Evanston, IL: Northwestern University Press. 1964.
Maslow A.H. Motivation and personality (3nd.). New York: Harper and Row, 1987. 395 р.
Negus K., Pickering M. Creativity, Communication and Cultural Value. London – Thousand Oaks – New Delhi. SAGE Publications, 2004. 177 с.
