БІОКЛІМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ДИЗАЙН-ОБ’ЄКТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-39

Ключові слова:

біокліматичне моделювання, об’єкти дизайну, середовищний дизайн, сталий розвиток

Анотація

Метою роботи є уточнення класифікації об’єктів дизайну відповідно до рівня їх взаємодії з природно-кліматичним середовищем в матеріально-предметному та функціонально-процесуальних проявах при біокліматичному моделюванні. Методологія ґрунтується на аналітичному дослідженні існуючих класифікацій дизайну стосовно біокліматичного моделювання, орієнтуючись на матеріально-предметний і функціонально-процесуальний взаємозв’язок дизайн-об’єктів із штучним і природним середовищем, що спирається на результати порівняльного аналізу теоретичних положень та конкретних прикладів з формування проєктних рішень середовищного дизайну. В результаті дослідження запропонована класифікація дизайн-об’єктів, що враховує їх взаємодію з природним середовищем. Виділено три основні типи: природно-об’єктний, штучно-об’єктний та дифузно-об’єктний дизайн. Кожен тип проаналізовано на прикладах середовищного дизайну. У біокліматичному контексті, класифікація враховує ступінь взаємодії з природним та штучним середовищем: від повної до мінімальної взаємодії. Важливим висновком стало усвідомлення, що кожен об’єкт дизайну взаємодіє з штучним та природним середовищем по-різному, що вимагає індивідуалізації рішень при біокліматичному моделюванні. Наукова новизна полягає у формуванні нового погляду на класифікацію дизайн-об’єктів з акцентом на біокліматичне моделювання, що розширює традиційні рамки проєктування об’єктів дизайну і спонукає до екологічних інновацій на основі врахування впливу природно-кліматичних умов. Висновок. Результати дослідження мають не тільки теоретичну але й практичну цінність для дизайнерів, архітекторів та інших фахівців, які займаються створенням стійких та екологічних продуктів та середовищ. Запропонована класифікація об’єктів дизайну дозволяє більш ефективно впроваджувати біокліматичні рішення в практику, забезпечувати сталий розвиток у різних областях дизайну.

Посилання

Абизов В. Пропозиції щодо методики дизайн-проектування об’єктів середовища. Актуальні проблеми сучасного дизайну: тези ІІ міжнародної наук.-практ. конф., м. Київ, 23 квітня 2020 р. Київ, 2020. С. 138–142.

Данієлян А.Є. Інструментальні засоби створення об’єктів еко – дизайну на основі методологічного підходу : дис. … канд. техн. Наук: 05.01.03. Київ, 2018. 184 с.

Дизайнерська діяльність: екологічне проектування / О.В. Кардаш та ін. Київ: УкрНДІ ДЕ, 2016. 196 с.

Кривенко О.В. Біокліматична архітектура як явище в екологічній архітектурі. Енергоефективність в будівництві та архітектурі. 2013. № 4. С. 155–158.

Луговський О. Традиції та інновація в сучасній проектній практиці промислового дизайну: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., м.Херсон, 18 – 20 квітня 2017 р.. Херсон: ХНТУ, 2017. С. 19–21.

Малік Т.В. Просторово формуючі напрями дизайн-діяльності початку 21 століття. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2011. №27. С. 89–94.

Основи дизайну архітектурного середовища: Підручник / В.О.Тімохін та ін. Київ: Основа, 2010. 395 с.

Пискун О.М. Основи дизайну: навч.-метод. посіб. Чернігів: ЧДПУ, 2009. 40 с.

Прищенко С. Теорія та методологія дизайну: навч. посіб. Київ: Альтерпрес, 2010. 354 с.

Тімохін В. Pro «Дизайн архітектурного середовища». Нариси з історії українського дизайну ХХ століття: зб. статей Ін-ту проблем сучасного мистецтва НАМ України, м. Київ: Фенікс, 2012. С. 173–178.

Yeang, Ken, (1994). Bioclimatic Skyscrapers (p. 137). London, Zurich, Munich: Artemis.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-24

Як цитувати

ЧАНПУ, Ж., & КРИВЕНКО, О. (2025). БІОКЛІМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ДИЗАЙН-ОБ’ЄКТІВ. Fine Art and Culture Studies, (1), 269–274. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-39

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, РЕСТАВРАЦІЯ