НОВІТНІЙ ФОЛЬКЛОР ЯК ФОРМА ПОПУЛЯРНОЇ КУЛЬТУРИ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Мета роботи полягає у комплексному культурологічному аналізі механізмів взаємодії популярної культури та новітнього фольклору в сучасних українських реаліях, виявленні особливостей їх трансформації та взаємовпливу. Методологія Продуктивним для досягнення пошукової мети є компаративний метод, який дозволив зіставити культурологічні характеристики популярної культури і новітнього фольклору, віднаходити в них точки збігу та змістові узагальнення. Використано структурний метод для аналізу новітнього фольклору як динамічної системи, конститутивними категоріями якої є: суб’єктність його авторів, нове смислотворення, колективний характер творчості. За допомогою узагальнення зафіксовано загальні ознаки та властивості популярної культури та здійснено перехід від одиничного та особливого (новітній фольклор) до загального (популярна культура). Наукова новизна полягає у виявленні і систематизації нових форм культурної творчості, розширенні методологічного інструментарію, що сприятиме глибшому розумінню процесів творення та трансформації культурних феноменів у сучасних українських реаліях. Висновки. Проведений аналіз теоретико-методологічної бази дозволив окреслити основні підходи до вивчення взаємодії популярної культури та новітнього фольклору. Уточнення понятійно-категоріального апарату сприяло розмежуванню суміжних термінів і визначенню новітнього фольклору як важливої складової популярної культури, що функціонує на перетині традиційних та цифрових форм комунікації. Актуалізація поняття новітнього фольклору в культурологічному аспекті дозволила розглянути його не лише як віддзеркалення соціокультурних змін, а й як активний механізм творення смислів у суспільстві. Окрему увагу приділено ролі цифровізації та соціальних мереж у формуванні постфольклору. Доведено, що цифрові платформи є не лише середовищем для поширення фольклорних форм, а й чинником, що трансформує власне принципи їхньої генерації, циркуляції та рецепції. Також було визначено ключових акторів, які беруть участь у творенні цих феноменів: медійні споживачі, онлайн-спільноти, професійні творці контенту (блогери, медійники). Виявлено механізми їхньої взаємодії, що дозволяють визначати сучасний фольклор як поле колективного творення, де аудиторія є не лише реципієнтом, а й активним учасником культурного процесу.