РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРАЦІВНИКІВ В УСТАНОВАХ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Анотація

Стаття присвячена проблематиці розвитку емоційного інтелекту соціальних працівників. Наголошується на тому, що на фоні великих можливостей підвищення кваліфікації від різних суб’єктів, потрібна внутрішня організаційна робота в установі надання соціальних послуг. Представлено відповідну пілотну програму, що включає діагностичну, трансформуючу та середовищну складові. Діагностична складова запропонованої пілотної програми реалізує управлінський підхід, оснований на даних. У статті представлено результати відповідної діагностики із використанням методики Н. Холла, що була реалізована в пілотній установі. Трансформуюча складова розроблена на основі моделі соціально-емоційного навчання. Представлено практику застосування штучного інтелекту Gemini для генерування стандартного змісту тренінгу емоційного інтелекту й подальшого його доопрацювання відповідно до даних діагностики в пілотній установі. Тренінг сфокусовано на поглибленні емоційної обізнаності, управлінні емоціями, вдосконаленні навичок розпізнавання емоцій інших, а також розвитку самомотивації та емпатії. Також представлено досвід застосування штучного інтелекту для генерування варіативного набору кейсів, що відображають різні емоції клієнтів. Застосування штучного інтелекту для адаптації навчальних матеріалів до конкретних потреб установи надання соціальних послуг розглядається як підхід, що дозволяє підвищити продуктивність тренінгу та досягти максимальної користі для професійної діяльності соціальних працівників установи. Обґрунтовано, що ефективність програми розвитку емоційного інтелекту соціальних працівників залежить не лише від тренінгу, а й від організаційного середовища установи в цілому. Тому середовищна складова пілотної програма, представленої в статті, передбачає аналіз формальних і неформальних відносин, вдосконалення внутрішніх алгоритмів комунікації, формування етичної політики та створення загального середовища емоційної стійкості.