РОЛЬ ОСОБИСТІСНИХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.5.7Ключові слова:
ресоціалізація, особистісні ресурси, міграція, інтеграція, соціальна роботаАнотація
У статті досліджується роль особистісних ресурсів у процесі ресоціалізації вимушених мігрантів. Повномасштабна війна спричинила безпрецедентні хвилі внутрішньої й зовнішньої міграції українців, руйнуючи соціальні зв’язки та ускладнюючи доступ до житла, праці й послуг. На цьому тлі ресоціалізація постає як ключовий напрям соціальної політики: відновлення здатності до взаємодії, самоідентифікації та активної участі у приймаючих громадах, попри травматичний досвід і дефіцит ресурсів у громадах прийому. Мета статті – теоретично обґрунтувати роль особистісних ресурсів у ресоціалізації вимушених мігрантів і уточнити умови їх ефективної інтеграції. Використано теоретико-аналітичний синтез підходів соціальної роботи, соціології та психології; узагальнено емпіричні дані щодо воєнної міграції; застосовано структурно-функціональний аналіз інституційних механізмів підтримки та принципи trauma-informed practice. Ресоціалізацію подано як поетапний процес: від десоціалізації застарілих ролей – до засвоєння нових норм і формування оновленої ідентичності та соціальних зв’язків. Центральним механізмом виступають особистісні ресурси: мотиваційна стійкість, рефлексивність, емоційна саморегуляція, соціальна компетентність, гнучкість і самоефективність. Обґрунтовано переваги інтеграційної стратегії акультурації, що поєднує збереження культурної самобутності з участю в інституціях країни перебування. Показано необхідність травма-поінформованих психосоціальних інтервенцій, мовної підготовки, нострифікації та кар’єрного супроводу для зниження «вторинної вразливості». Автор доходить висновку про те, що соціальна робота виконує функцію «зв’язування» між особистістю, громадою та інституціями через кейс-менеджмент, міжвідомчу взаємодію і community-based підходи. Ефективні програми мають поєднувати індивідуальний супровід із розвитком місцевих сервісів, цифрових форматів підтримки та пакетів реінтеграції для потенційних повернень. Розбудова міжкультурної компетентності мігрантів і фахівців та сталі механізми фінансування «соціального маршруту» мігранта є умовами стійкої інтеграції й згуртованості.
Посилання
Блинова О. Соціально-психологічна адаптація вимушених мігрантів: підходи та проблеми вивчення феномену акультурації. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Т. 3, № 1. С. 111–117. URL: https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/676.
Галицька М., Грищук Ю. Соціально-психологічна підтримка українських біженців у Великобританії. Безперервна професійна освіта: теорія та практика. 2024. Вип. 81, № 4. С. 88–97. DOI: 10.28925/2412-0774.2024.4.7.
Калініна С. П., Ланська С. П., Подунай В. В. Аналіз міграційної політики держав: орієнтири для України. Київ: [б. в.], 2024. 157 с.
Камбур А. В. Відтворення життєвого простору особистості за допомогою ресоціалізації. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2018. № 13. С. 129–134. URL: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/13396.
Неговська Ю. М., Белень М. В., Грицишена З. О. Міграційні процеси в Україні: виклики, економічні наслідки та шляхи реагування. Публічне управління та адміністрування. 2025. № 1 (зошит 3). С. 296–305. URL: https://eco-science.net/wp-content/uploads/2025/03/3.25._topic_Yulia-Negovska-Milan-Belen-Zor%D1%96ana-Hrytsyshena-296-305.pdf.
Пильшуліна І., Центр Разумкова. Трудові ресурси для повоєнного відновлення України. Київ : Центр Разумкова, 2024. 46 с., іл. URL: https://razumkov.org.ua/images/2024/10/16/2024-Pyshchulina-TRUDJVI-RESURS-UKRSAIT.pdf.
Плющ В. А. Соціологічні моделі соціокультурної адаптації сучасних мігрантів в іншокультурному середовищі. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2020. Вип. 27. С. 103–114.
Andrushko Y., et al. Exploring Resilience and Its Determinants in the Forced Migration of Ukrainian Citizens: A Psychological Perspective. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2024. Vol. 21, No. 11. Article 1409. URL: https://www.mdpi.com/1660-4601/21/11/1409.
Berry J. W. Immigration, Acculturation, and Adaptation. Applied Psychology: An International Review. 1997. Vol. 46, No. 1. P. 5–68.
Yefimova A. Adaptation of Ukrainians to Forced Migration: A Study of Psychosocial Models and Factors. Amazonia Investiga. 2024. URL: https://www.amazoniainvestiga.info/index.php/amazonia/article/view/2857.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





