МОНІТОРИНГ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ НАВИЧОК У СФЕРІ ІТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ДІТЕЙ 4–5 РОКІВ ЗАСОБАМИ ІГРОВИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ
Ключові слова:
ІТ-компетентність, ІТ-навички, моніторинг, цифрова компетентність, інформаційні технології, діти дошкільного віку, ігрові комп’ютерні програми, інтерактивне навчанняАнотація
У статті розглянуто питання формування ІТ-компетентності у дітей старшого дошкільного віку як складової сучасного освітнього процесу. Особливу увагу приділено організації моніторингу цього процесу, визначенню критеріїв та показників сформованості ІТ-навичок у дітей дошкільного віку. Проаналізовано потенціал ігрових комп’ютерних програм як ефективного інструмента розвитку пізнавальних процесів, логічного та алгоритмічного мислення, дрібної моторики, мовлення та просторової уяви. Окреслено психолого-педагогічні умови ефективного використання цифрових ресурсів у роботі з дошкільниками, а також подано приклади програмного забезпечення, яке доцільно застосовувати в освітньому процесі. У сучасному інформаційному суспільстві цифрові технології стрімко інтегруються в усі сфери життєдіяльності, зокрема й в освітній простір. ІТ-компетентність розглядається як сукупність елементарних знань, умінь і навичок, пов’язаних із використанням цифрових технологій у пізнавальній і творчій діяльності. Ігрові комп’ютерні програми, адаптовані до вікових можливостей дітей 4–5 років, виступають ефективним інструментом навчання. Для забезпечення результативності застосування ігрових програм у роботі з дітьми дошкільного віку необхідно дотримуватися низки умов. У статті висвітлено проблему формування елементарних навичок у сфері ІТ-технологій у дітей середнього дошкільного віку. Розглянуто можливості використання ігрових комп’ютерних програм як засобу не лише навчання, а й педагогічного моніторингу сформованості ІТ-компетентностей. Окреслено критерії та показники, за якими здійснюється спостереження за дітьми під час взаємодії з навчальними іграми. Підкреслено дидактичний потенціал цифрових ресурсів у контексті розвитку логічного мислення, дрібної моторики, пізнавальної активності та інформаційної культури дитини. Зроблено висновки щодо доцільності системного впровадження ІКТ у практику дошкільної освіти та перспектив подальших досліджень у цьому напрямі.
Посилання
Дурманенко О.Л. Специфіка оцінювання якості освітньої діяльності закладу дошкільної освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Категорія Б. м. Запоріжжя. № 83. 2022. С. 24–30.
Зайцева Н. П. Використання ІКТ у дошкільному навчальному закладі: нові можливості для розвитку дитини. Дошкільне виховання. 2019. № 4. с. 10–13.
Ігнатенко Т. О. ІКТ у розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. № 2(82). С. 45–52.
Кадемія М. Ю. Сучасні цифрові технології у дошкільній освіті: програми, ресурси, інструменти. Дошкільна освіта, № 2. 2020. с. 34–39.
Караман С. О. Комп’ютерні програми як засіб навчання дітей дошкільного віку. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки. 2020. № 78. с. 84–88.
Пєшкова, В. В. Програмне забезпечення для дошкільної освіти: можливості, обмеження, перспективи. Освіта і розвиток обдарованої особистості. 2021. № 9(84), с. 40–45.
Скрипник О. В. Цифрові ресурси в освітньому середовищі дошкільного закладу. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2020. № 5. С. 21–24.
Шелестова Л. В. Комп’ютерні технології в роботі з дітьми дошкільного віку : навч.-метод. посіб. К. Освіта. 2017.128 с.
Якименко О. С. Дидактичний потенціал інтерактивних ігрових програм у формуванні ІКТ- компетентності дошкільників. Дошкільне виховання . 2019. № 74. С. 89–93.
Liudmyla L. Markivska, Natalia M. Siruk, Oksana L. Durmanenko, Rymma O. Redchuk and Liudmyla M. Tarasyuk. Modern Society Challenges: Youth Communication in Instagram. Modern Society Challenges. International journal of Criminology and Sociology. Web of Science. DOI: https://doi.org/10.6000/1929-4409.2020.09.379.2021. Vol. 9. С. 3124–3133.
Plowman, L., Stephen, C. (2013). Digital play: A new classification. Early Years: An International Journal of Research and Development. 2013. 33(2), 123–136.
