ЧАТ-GPT ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ФАХІВЦЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Ключові слова:
штучний інтелект, творча компетентність, Chat-GPT творча компетентність фахівців дошкільної освіти, педагогічна творчістьАнотація
Статтю присвячено обґрунтувати напрями використання Chat-GPT як засобу для педагогічної творчості фахівця дошкільної освіти. Дослідження спрямоване на розгляд інструментів штучного інтелекту як засобу пошуку та відображення інформації, її впорядкування. У статті проаналізовано небезпеки надмірного використання ШІ та напрями їх подолання. Узагальнюючи підходи науковців визначено, що штучний інтелект може використовуватись також засіб розвитку та формування компетентностей, зокрема цифрової та творчої. Творчу компетентність фахівця дошкільної освіти визначено як здатність генерувати нові підходи, адаптувати матеріали до особливостей дітей, та створювати атмосферу гри й відкриття. Шляхом аналізу наукових джерел та підходів учених виокремлено ключові компоненти, без яких Chat-GPT, як одна з форм штучного інтелекту, не стане ефективним в роботі фахівця дошкільної освіти: цілепокладання; врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку; «оживлення» згенерованих ідей; педагогічна інтуїція; критичне оцінювання та редагування; міжособистісна взаємодія. Узагальнено, що з аналізу вищезазначених напрямів, котрі потрібно врахувати під час використання Chat-GPT при організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти, саме аспекти, котрі вимагають від фахівця дошкільної освіти творчого підходу зберігаються і в процесі використання штучного інтелекту. Найочевидніше така педагогічна творчість проявляється під час підготовки промпту (запиту) до Chat-GPT. Обґрунтовано вимоги до формулювання ефективних запитів: чітке окреслення педагогічної мети; визначення вікової категорії дітей; конкретизація теми та освітнього напряму; визначення форми бажаного результату; врахування контексту та умов виконання; стилістичні та емоційні параметри.
Посилання
Бержанір А. Формування творчої компетентності майбутніх докторів філософії як передумови їхньої інноваційної діяльності. Соціальна робота та соціальна освіта. 2022. Вип. 1. С. 215–222.
Васютіна Т. М., Тесленко Т. В., Лідіч А. В. Формування у молодших школярів уміння працювати з інформацією засобом мовної моделі ШІ Chat GPT. Освітньо-науковий простір. 2024. Вип. 6(1). С. 9–18.
Крупський О. П., Воробйова В. В., Стасюк Ю. М. Перспективи використання чат GPT у маркетингу. Часопис економічних реформ. 2023. № 3. С. 89–97.
Моторіна В. Г., Заверуха Ю. Г., Кушевська Н. М. Вивчення взаємодії викладачів і штучного інтелекту у створенні ефективного освітнього середовища в закладах вищої освіти. Перспективи та інновації науки (Серія "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина"). 2025. № 2. С. 721–734.
Надвинична Т. Л., Шаюк О. Я. Специфіка розвитку творчого потенціалу в системі професійної компетентності викладача. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Психологія. 2022. Т. 33(72), № 3. С. 71–76.
Притула О. Л. Штучний інтелект як передвісник істотних змін в освіті. Філософія освіти. 2024. № 30(1). С. 160–173.
Сисоєва С. Педагогічна творчість. Розвиток художньо-творчої компетентності вчителя і учня. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2024. Вип. 3. С. 19–30.
Фамілярська Л. Л. Використання штучного інтелекту в закладі дошкільної освіти. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2024. Вип. 16. С. 216–228.
Черненко Н. М., Корабльов В. В. Штучний інтелект та робототехніка в освіті: переваги та виклики. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2024. № 3. С. 140–145.
Yemchyk O., Puyo O., Klevaka L., Voloshyn S., Dulibskyy A. Informatization of Early Childhood Education: the EU Experience. International Journal of Computer Science and Network Security. 2021. VOL. 21. No. 12, Pp. 696-702.
