«КУЛЬТУРА», «КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА», «КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР» В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНИ

Анотація

Європейський вибір розвитку українського суспільства передбачає усвідомлення принципів і стандартів ефективної культурної політики, прийнятих цивілізованим світом. Час вимагає переосмислення термінів «культура», «культурна політика», «культурний простір» і їх використання для створення ефективної управлінської моделі України. Метою статті є аналіз понятійно-категоріальних та історико-хронологічних особливостей розуміння і розмежування зазначених термінів в контексті модернізаційних перетворень в Україні. В роботі були використані науково-теоретичний підхід до дослідження вказаних термінів, метод аналізу і синтезу. Реалізація поставленої мети відбувається через вирішення наступних завдань: 1) розкриття сутності і поняття культури як багатопланового соціального феномену універсальної дії 2) дослідження «культурного простору» як процесу безбар’єрного обміну культурними цінностями, надбаннями та унікальностями певних соціальних груп між собою 3) визначення особливостей культурної політики як сформованої концепції державного управління , спрямованої на забезпечення культурно-інформаційної стабільності держави і відтворення культурних цінностей. Наукова новизна. У статті розглянуто сукупність характеристик і відмінностей нормативного, понятійного та термінологічного інструмен-тарію в контексті ефективних соціокультурних перетворень в Україні.. Як висновок у статті наголошується, що культура і культурна політика можуть розглядатися як єдине ціннісно-смислове явище, що має громадян-ський та етнічний сенси. Громадянським визначається поєднаність націо-нальних культурних аспектів із демократично-правовою політикою держави, етнічним – збереження культурної пам’яті на певних територіях. В сучасних умовах перед теоретиками культури, громадянами і управлінцями різних рівнів очевидною є необхідність осмислення ключових особливостей розуміння понять «культура», «культурна політика», «культурний простір». Це можливо крізь призму стратегічності, пропорційності, субсидіарності та безперервного співробітництва.